.

Ласкаво запрошуємо на блог Анжели Романовської, учителя української мови і літератури вищої категорії Червонопартизанської ЗОШ І-ІІІ ст.

Відеопублікації

Конкурс віршів Григорія Сковороди " Філософія серця".Виступи переможців



Григорій Савич Сковорода – це людина, яка дивувала у всі часи своєю загадковістю. Він міг побудувати чудову кар’єру, та філософ вибрав мандрівне життя, яке дарувало йому свободу думки, спілкування, слова.  За життя митець не видав ні однієї книги власних творів, але його байки, філософські ідеї ширилися світом, люди передавали їх із уст в уста, як велике вчення усіх людей. Крилаті вислови Г.Сковороди є актуальними у будь-який час. Глибокі притчі й повчальні байки пересипані Божим словом. Його спадщина є великим полем для досліджень, вона цікавить і вчених, і пересічних читачів.

Виходячи із програми курсу «Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою!», був проведений конкурс віршів Григорія Савича. Вашій увазі пропонуємо перегляд ролика « Філософія серця. Конкурс віршів Г.С.Сковороди», виступи переможців.






                            Фотоколаж для віртуального музею за темою: 
«Там, де ступав Сковорода»




У цьому чарівному куточку Слобожанщини знайшов свій вічний спочинок світоч української духовності Григорій Сковорода. Хто ж він такий?
***
Як писав І.Франко, «Григорій Сковорода – поява вельми помітна в історії розвитку українського народу, чи не найпомітніша з усіх духових діячів наших XVIII століття».
***
Але з висоти більше 200 років від смерті мислителя, ми можемо з великою впевненістю сказати, що масштаби цієї постаті виходять далеко за межі XVIII ст. і далеко за межі нашої Батьківщини – України. На сьогоднішній день про Сковороду написано більше 5000 наукових праць. Його твори перекладені більше ніж 15 мовами світу.
***
Учень Пройдемо ж  стежками  віртуального музею «Там, де ступав Сковорода».
***
 Народився в селі Чорнухи... Двісті років не було навіть відомо, в якому місяці і якого числа. Тільки у 1992 році літератори знайшли  дату народження  Григорія Савича Сковороди – 3 грудня 1722 року. 
***
Малий Григорій мав виняткові здібності до навчання, і батьки віддали сина в науку до дяка, а від дяки, до Чорнуської церковнопарафіяльної школи.
***
У школі був солістом у церковному хорі, що разом із винятковими здібностями до навчання відкривало йому дорогу до Київської академії.
***
 Сковорода відзначається в науках і впевнено йшов до мети. Але згідно до царського указу  із класу філософії стає солістом хору цариці Єлізавети.
Сковорода опинається в Петербурзі.
***
1750 року Сковороду за його розлогі знання мов і наук, за розуміння й уміння музики і співу рекомендують до складу місії генерала Вишневського до Європи.
Слухав лекції знаменитих професорів, вивчав різні філософські системи, придивлявся до життя і по закінченні місії через п’ять років повернувся у затінок рідних верб.
***
І знов не столиці, не кар’єра, не високі посади, а скромне місце викладача піїтики в Переяславськім колегіумі ,.   Саме в цей період протягом  створювався “Сад божественних пісень”.
Коли Григорій Савич відчув, що вже наближається кінець, востаннє пішов він у мандрівку до свого друга і учня М.І. Ковалинського і швидко повернув на Україну. Останню зупинку зробив у селі маєтку А.І. Ковалевського на Харківщині.
Він помер 29 жовтня (9 листопада за новим стилем) не доживши одного місяця до свого 72 дня народження. Цього дня, як завжди, обідав, веселився, по обіді в саду зривав плоди, роздавав хлопчикам.
На захід сонця під липою став копати яму. Коли хазяїн спитав, що він робить, Сковорода відповів: “Пора, друже, закінчити мандрівку. Й так вже волосся злетіло з бідної голови від мандрування, пора заспокоїтися.”
Тоді ліг спати, поклавши, за звичаєм, під голову торбу з книжками і рукописами. На ранок його знайшли мертвим.
На могилі своїй просив написати: “Міръ ловилъ меня, но не поймалъ”. 


   

Григорій Савич Сковорода - це людина, яка дивувала у всі часи своєю загадковістю. Він міг побудувати чудову кар'єру, та філософ вибрав мандрівне   життя, яке дарувало йому свободу думки, вільне спілкування. За життя митець не видав ні однієї книги власних творів, але його байки, філософські їдеї ширилися світом. Народ передавав їх із уст в уста, як велике вчення миру. Крилаті вислови є актуальними у будь-який час. Глибокі притчі й повчальні байки пересипані Божим словом. Спадщина Григорія Савича є великим полем для вивчення. Це безмежні скарби, які дісталися людству. Пропонуємо Вашій увазі медіапроект " Учення Григорія Сковороди", у якому зібрана лише мала частина афоризмів великого митця.


"Актуальність творчості Григорія Сковороди" - медіапроект учнів 10 класу. Від покоління до покоління передаються оповіді про мандрівного філософа. Його життєпис складали письменники, історики, філософи, а окремо від них із переказів і легенд творила привабливий образ багатюща поетична уява народу. Актуальними є його вчення, бо філософія мудрого слова, Божої думки, яку проповідував Григорій Савич, завжди потребували людської душі. 





      










Немає коментарів:

Дописати коментар